Необхідно розуміти, що шлюбний договір – це, перш за все, договір про вирішення спірних питань життя сім’ї, укладений між особами, які вступають у шлюб або подружжям.
Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
Згідно з частиною третьою статті 93 Сімейного кодексу шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Отже, подружжя не зможе, як раніше, передбачати обов’язки особистого характеру по відношенню один до одного, а також особисті немайнові відносини між ними та дітьми.
Важливою умовою шлюбного договору є те, що його положення не можуть зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Сімейним кодексом України, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Шлюбним договором може бути встановлено, що певне майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу або буде одержано під час шлюбу в дар стане їхньою спільною сумісною власністю; може бути визначено на розсуд подружжя розмір часток у праві власності на майно, що буде нажито під час шлюбу; може бути передбачено умови поділу спільного майна в разі розірвання шлюбу, а також порядок погашення боргів кожного з подружжя за рахунок спільного чи роздільного майна. Шлюбний договір може містити також умову про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень про спільну сумісну власність і умову вважати це майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
Найпоширенішим мотивом для укладання шлюбного договору є бажання сторін врегулювати між собою майнові правовідносини. Безперечна перевага такої угоди полягає в тому, що подружжя або особи, які тільки збираються ним стати, можуть врегулювати їх інакше, ніж визначено у законодавстві.
Шлюбний договір можуть укласти особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, або особи, які перебувають у законному шлюбі. Якщо договір укладає неповнолітня особа, необхідно нотаріально завірений дозвіл батьків або піклувальника. Шлюбний договір повинен бути укладений письмово в присутності нотаріуса, виключно за обопільною згодою сторін.
До мінімального пакету документів для складання шлюбного договору входять паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків кожного з подружжя, свідоцтво про шлюб, якщо шлюб укладено або довідка про подачу заяви про реєстрацію шлюбу, якщо пара одружується; правовстановлюючі документи на майно.
Звертайтеся за допомогою та консультацією до адвоката в вирішеннях складних юридичних питань!
