На практиці досить часто трапляються випадки, коли з тих чи інших причин спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк для прийняття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, може бути встановлений додатковий строк:
- за письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину;
- за рішенням суду.
Відповідно до положень частини 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Права спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, будуть захищені судом, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини у 6-місячний строк;
2) ці обставини визнані судом поважними.
Чинне законодавство України не містить визначення поняття «поважні причини» та не встановлює переліку таких причин. Для того, щоб визначити, які причини пропуску строку для прийняття спадщини можуть вважатися поважними, слід звернутися до судової практики.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
За результатами аналізу практики ВС можна навести приблизний перелік поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини:
— тривала хвороба спадкоємця;
— велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна;
— складні умови праці, які, зокрема, пов’язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонним;
— перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України;
— необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.
При цьому, не визнаються поважними причинами пропуску строку:
— юридична необізнаність спадкоємця щодо строку та порядку прийняття спадщини;
— необізнаність спадкоємця про смерть спадкодавця та наявність спадкового майна;
— похилий вік та непрацездатність спадкоємця;
— перебування спадкоємця за кордоном;
— відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
— несприятливі погодні умови тощо.
Зазначу, що обов’язковою умовою задоволення позову є доведення того факту, що існуючі перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини створили спадкоємцеві об’єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини.
Варто сказати, що процедура прийняття спадщини за законодавством України є досить простою та не вимагає від спадкоємців особливої підготовки, збору документів тощо. Проте, судовий процес щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини є доволі непростим, позитивне рішення суду залежить від ряду факторів: наявності достатніх доказів, доведення позивачем переконливості своєї позиції, підходу судді тощо.
Таким чином, спадкоємцям слід уважно ставитися до встановленого законом строку для прийняття спадщини і за потреби звернутися за роз’ясненням питань щодо прийняття спадщини до адвоката.
