Але, трапляється, на жаль, порушення в здійсненні батьками свого обов’язку щодо піклування та виховання дитини. І тоді в іншого з батьків виникає питання в позбавленні батьківських прав іншої сторони.
Питання позбавлення батьківських прав вирішує суд.
Відповідно до ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, підставами позбавлення батьківських прав одного із батьків може бути:
1) мати або батько не забрали дитину з пологового будинку без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) якщо він/вона ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини (ухилення батьків від виконання своїх обов’язків — це коли вони не дбають про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя)
3) жорстоко поводяться з дитиною це будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами це обов’язково потрібно підтвердити медичним висновком;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини для цього необхідно отримати вирок суду.
Перелік обов’язків щодо дитини закріплений у статті 150 Сімейного Кодексу (СК) України. Про це нам також говорить і Верховний суд України, де у п. 16 Постанови Пленуму “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав” Верховний суд зазначив, що ухилення батьків від виконання батьківського обов’язку має місце, коли вони не забезпечують: необхідного харчування; медичного догляду; лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Більш того, Верховний Суд у Постанові від 06.05.2020 по справі № 753/2025/19 (№ в ЄДРСР 89209715) визначив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини. Отже, слід також мати на увазі, що мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Також хибною думкою є й те, що ніби несплата аліментів – достатня підстава для позбавлення батьківських прав, насправді ж це не так. Несплату аліментів суд може лише додатково брати до уваги разом з іншими доказами.
Для того, щоб звернутися до суду з таким складним позовом, слід ретельно підготуватися і зібрати максимум доказів та обґрунтувань позовних вимог для позитивного вирішення справи.
Документи для позову:
квитанція про сплату судового збору;
копія паспорта та ідентифікаційного коду позивача;
копія свідоцтва про народження дитини;
копія свідоцтва, що підтверджує укладення шлюбу (його розірвання);
акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;
висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав (по Україні служби надають його по – різному: можуть до звернення до суду, а є такі, що надають його виключно в суді, при їх залученні у якості третьої особи);
характеристика з місця навчання дитини (дитячого садочку) із зазначенням участі батьків у вихованні;
характеристика матері (батька) з місця роботи або проживання;
рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами;
вирок суду (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і т. д.);
відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
висновок психолога після бесіди з дитиною (психолог установи, в якій навчається дитина чи психолог органу опіки та піклування);
довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
пояснення, свідчення;
аудіо-, фото-, відеофайли тощо.
Водночас перелік документів для позбавлення батька або матері батьківських прав залежить від індивідуальних особливостей справи, з якими під час особистої юридичної консультації допоможе розібратися адвокат.
Які права по відношенню до дитини втрачають батьки?
Насправді мати чи батько втрачають права по відношенню до дитини, які за загальним правилом їм належать як батькам, а саме:
- втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов’язків щодо її виховання;
- перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);
- втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
- не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
- не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності: право на аліменти від такої дитини; права на спадкування після цієї дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини);
- права на управління майном дитини;
- виплати аліментів, пенсій, грошової допомоги на дитину такому батьку або матері також припиняються.
- втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків).
Чи звільняються батьки від обов’язку утримувати дитину?
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька (матері). Крім того, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дітей (ст. 185 СК) і відшкодовувати шкоду, завдану дитиною (ст. 1183 Цивільного кодексу (ЦК) України).
Чи втрачає дитина свої права по відношенню до батьків?
Позбавлення батька або матері батьківських прав не впливає на обсяг прав самих дітей. Тобто дитина зберігає всі майнові права, засновані на кровній спорідненості, зокрема, право на аліменти, права власності на нерухоме майно або право користування житловим приміщенням.
Крім того, відповідно до ст. 1261 ЦК, діти залишаються спадкоємцями першої черги.
Чи можна відновити батьківські права по відношенню до дитини?
Так, можна звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав. При цьому у позовній заяві необхідно вказати та надати суду докази, які свідчитимуть про виправлення особи і бажання надалі брати активну участь у вихованні і житті дитини. У такому випадку суд також буде встановлювати чи відповідатиме відновлення батьківських прав інтересам дитини. Також суд обов’язково враховує думку другого з батьків та інших осіб, з якими проживає дитина.
Обов’язковим для розгляду такої категорії справи є висновок органу опіки та піклування про можливість поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Все ж таки процедура позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на особу, яка не виконує своїх батьківських обов’язків. Суд таке питання вирішує лише після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, за обов’язкової участі органу опіки та піклування.
Не має однакових справ, як і немає однакових ситуацій, а тому, аби знайти правильний шлях вирішення питання, слід звертатися за професійною допомогою чи порадою до адвоката.
